Стрейч плівка: що роблять із відходів

Стрейч плівка: що роблять із відходів

Відповідно до класифікатора, стрейч плівка належить до порівняно низького – IV рівня небезпеки. На відміну від поліетиленових пакетів (з 2022 року їх заборонять у магазинах України) вона розкладається не 100 років, а три роки.Прийом стрейч плівки в Києві  сприяє захисту навколишнього середовища. Адже утилізація таких відходів – це затратний та небезпечний процес. При природному розкладанні або спалюванні, токсичні сполуки отруюють повітря, ґрунт та живі організми.

Після влучення в пункт «макулатура.kiev.ua», у вторинної сировини починається «друге життя»:

1. Вторинна плівкова упаковка та пластикові вироби.

Відходи, зібрані у комплексах сортування сміття, після переробки непридатні для роботи з харчовими продуктами, косметикою та медикаментами. Але їх фізичні характеристики (міцність, розтягування) не поступаються первинному матеріалу. Така плівка у вигляді основного компонента чи добавок є актуальною у промисловій сфері.

З неї роблять прості та термозбіжні пакувальні матеріали, поліетиленову тару великого обсягу, сміттєві мішки та рукавички. За рахунок переробки відходів сьогодні можна придбати дешеві господарсько-побутові ПЕТ-ємності: каністри, відра, тази. Зверніть увагу: вони не призначені для зберігання їжі.

2. Рівноцінна альтернатива.

Незабруднені відходи, отримані від комерційних організацій, можуть використовуватись у галузі харчування. Наприклад, як харчова плівка, внутрішні шари пакетів із соком, упаковка пастеризованої продукції, одноразові харчові контейнери, нестандартні пляшки та пластикові кришки.

3. Серійна штампована продукція.

Розплавлений поліетилен, отриманий методом екструзії, заливають у форми. Після охолодження виходять вироби складної конфігурації. Зшитий матеріал: труби з термоусадкою, поліетиленові та інженерні труби – відрізняється підвищеною жорсткістю. За рахунок гранул зменшується вага ПНД труби, що полегшує її монтаж. Її робоча температура (експлуатація за оптимальних умов тепловіддачі) становить до ста градусів. Труби витримують запланований тиск та навантаження. У цьому вартість виробів значно знижується. Вони використовують у комунікаційних системах, де немає значного напору.

4. Будівельні матеріали.

Як добавки активно використовуються сипучі гранули, отримані після агломерації (гранулювання). Вони застосовуються як компонент композитних складів або синтетичних волокон у будівельній продукції. Наприклад:

• при виробництві віконних профілів та склеювального шару вікон системи «триплекс»;
• у складі полімерної (оздоблювальної або тротуарної) плитки, терасної дошки, ізоляційних матеріалів;
• у листовому поліетилені для будівництва, водостоках, зливах;
• у резервуарах для рідини, об’ємних баках для дренажних систем.

    5. Декоративні елементи та інше.

Легкість та міцність стрейч відходів актуальна при виробництві садових пристроїв та декору: дачних меблів, огорож, воріт, фігурок. Полімерні гранули підсилюють зносостійкість горщиків, капшо та піддонів. Вони можуть входити до складу іграшок та сувенірів. Тонкі нитки, отримані з екструдера в процесі переробки, придатні для наповнення подушок, виготовлення тканин та бандажів.

6. В’яжучі склади.

Під час обробки піролізом (використання високих температур без надходження кисню) утворюється в’язка консистенція. Вона використовується у сфері будівництва та автомеханіки у вигляді емульсій, мастил, технічного воску.

Основний недолік відходів, які потрапили до пункту «Прийом стрейч плівки в Києві»  – у наявності сильних забруднень у вигляді, наприклад, харчових продуктів чи олії. Вони ускладнюють поділ шарів та подальшу переробку в рециркулюючу смолу. Непридатні для переробки полімери відправляють у біорозкладні камери для виробництва енергії на промисловому підприємстві шляхом спалювання.

Висновки: щільність та довговічність полімерних компонентів у відходах стрейч плівки дозволяє надалі знизити собівартість витратних матеріалів у виробництві, покращити їх якість та зменшити ризик негативного впливу на екосистему.